01.11.2016 року в КДНЗ я/с «Сонечку Чернігівської селищної ради відбулося засідання РМО Керівником якого є вихователь-методист цього садочка Колода Наталія Василівна
Тема засідання: абетка акторської майстерності.
Мета: сприяти розвиткові творчих, акторських і режисерських здібностей педагогів та методів їх використання у роботі з дітьми; ознайомити учасників із вправами, що використовуються для розвитку акторського мовлення, удосконалення власної міміки, жестів, сприяють розвитку психофізичної свободи, спонукають до творчого самовираження.
План роботи
1. Формування акторського мовлення в педагогів.
2. Використання міміки та жестів у професійній діяльності вихователя.
3. Тест «Чи можете ви створити творчу атмосферу ?»
4. Розвиток уяви й фантазії – запорука активної творчої праці.
5. Вправи на розвиток акторських навичок.
6. Консультація логопеда «Ейдетика і формування правильної вимови звуків.
7. Практичний перегляд: логопедичне заняття
Базовий компонент дошкільної освіти України зорієнтований на педагога-новатора, здатного вносити у власну діяльність прогресивні ідеї, запроваджувати нововведення, винаходити щось корисне, замінювати віджиле новим. Йому притаманні високі особистісна та професійна культура, смілива педагогічна позиція, сучасний світогляд, чіткі переконання, творчий потенціал. Такий освітянин – прибічник педагогіки нового часу. Він гнучкий, відкритий інноваціям, постійно поліпшує навчально-виховний процес, раціоналізує його.
Вважаю, що в дошкільному навчальному закладі доцільно використовувати у практиці систему детального ознайомлення педагогів із засобами театрального мистецтва та навчання акторським і режисерським умінням. Адже процес формування творчих умінь дошкільників багато в чому залежить від спрямованості педагогів на застосування у освітньому процесі засобів театральної діяльності, вивчення мистецьких дисциплін з дітьми, а головне – проходження практичних занять для вдосконалення власних акторських і режисерських умінь.
Театральна педагогіка має чималі здобутки у вигляді напрацьованих методик постановки голосу, розвитку його діапазону, сили, виразності тощо. Ці методики та досвід їх застосування доцільно використовувати не лише професійним акторам, режисерам, але й педагогам, чия діяльність також пов’язана з голосом, усним мовленням, ораторським мистецтвом.
Лише педагог, який сам оволодів мистецтвом художнього мовлення, може навчити цього і своїх вихованців.
Для педагогів були запропоновані вправи, які сприяли вдосконаленню акторського мовлення педагогів.
Під час вправи «Звукооператори» учасники ділились на дві команди – «звукооператори» і «слухачі». «Звукооператори» по черзі імітували різні звуки, «слухачі» їх відгадували. Завданням вправи «Ланцюжок» було відтворити слова та фрази на кожній із п’яти швидкостей за «Класифікацією п’яти швидкостей» створеною Михайлом Кіплінісом. Вправа « Розповім тобі казку» дала змогу педагогам спробувати під час читання казки не використовуючи міміку та жести передати задані емоції за допомогою голосу. Після виконання вправи педагоги вгадували, хто які емоції озвучував, та ділилися своїми враженнями.
Майстерність акторського та педагогічного мовлення яскраво проявляється в тому, як ми вміємо розповідати реальні чи вигадані історії. Адже вихователям доводиться робити це перед дошкільниками мало не щодня. Тут варто знову навести влучний вислів Володимира Абрамяна : «Вміння вигадувати «на ходу» розповідь – одна з найважливіших складових роботи над технологією і технікою мовлення». Для педагогів була запропонована вправа «Фантастична педагогіка». Учасники продовжили розповідь ведучого із запропонованими фразами для кожної підгрупи. Події розповіді не повинні були бути відірвані одна від одної за сюжетом і розповідь повинна була містити у собі елементи гумору та фантастики.
Кваліфікований педагог повинен добре володіти як вербальними, так і невербальним формами спілкування з дітьми. Науковці стверджують, що під час міжособистісного спілкування саме невербальна комунікація передає 65 % усієї інформації.
Як музикант повинен вільно володіти інструментом та нотною грамотою, так і актор має залучати в мистецьку дію всі м'язи свого тіла. Так само й педагогу слід постійно контролювати й удосконалювати невербальне мовлення.
Якщо на занятті в дошкільному закладі присутні колеги чи батьки, педагоги часто починають хвилюватися, соромляться вільно проявити активну жестикуляцію, багату міміку чи навіть силу голосу. Тому вдосконалення елементів невербального спілкування потребує активної і творчої роботи.
Вправа «Передавачки» дала змогу педагогам на практиці спробувати за допомогою міміки та жестів зобразити певні емоції та відчуття, а потім, не називаючи, відгадати їх. Вправа «Німе кіно» була спрямована на зображення уривку заданої казки, використовуючи лише міміку та жести.
Під час зустрічі також приділили увагу розвитку творчої уяви й фантазії та використання їх у професійній діяльності педагога.
Костянтин Станіславський говорив: «Без роботи уяви не обходиться жоден, навіть підготовчий момент творчості. Тому насамперед треба розвивати життя своєї уяви. Це досягається систематичними відповідними вправами».
Кожен із нас потребує щоденного вдосконалення творчих педагогічних умінь для професійного-зростання. Тому до уваги педагогів було запропоновано декілька вправ на розвиток уяви й фантазії. Під час вправи «Пофантазуй» на прикладі казки «Про золоту рибку» пропонувалося змінити час дії, що відбувається і придумати, що могла б попросити баба в золотої рибки в наші дні. Вправа «Придумай нову казку» передбачала за допомогою теорії розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ), використовуючи уяву та фантазію, зміну змісту казок за заданими умовами.
З учасниками був проведений тест «Чи можете ви створити творчу атмосферу?»
Також педагоги отримали підбірку вправ на розвиток акторських навичок у дошкільнят.
Сьогоднішня зустріч дала змогу допомогти присутнім ефективно працювати над удосконаленням своєї педагогічної майстерності та використовувати у професійній діяльності багатства емоційної сфери.
Учасниками засідання РМО було переглянуто заняття з дітьми старшої групи, яке підготувала і провела логопед Саєнко Світлана Михайлівна. Також педагоги отримали змістовну і корисну консультація від Світлани Михайлівни «Ейдетика і формування правильної вимови звуків». Присутні педагоги були активними учасниками зустрічі: брали участь в обговоренні проведеного заняття, розглянутих питань, проявили творчість та артистичність під час виконання запропонованих завдань.
14.02.2017 року відбулося друге засідання.
Тема: Трудове виховання – важливий засіб ранньої соціалізації дітей дошкільного віку.
Мета: підвищити рівень теоретичної підготовки педагогів щодо трудового виховання як важливого засобу ранньої соціалізації дітей дошкільного віку.
На ньому були розглянуті такі питання:
1. Трудове виховання дітей дошкільного віку як педагогічна проблема сучасності: актуальність, принципи, особливості організації.
2. Зміст трудового виховання та ставлення сучасних дітей до праці.
3. Ознайомлення дітей з професіями.
4. Види, методи та прийоми, форми організації трудової діяльності дошкільнят.
5. Умови організації трудової діяльності дітей.
На початку засідання всі учасники РМО переглянули заняття на тему «Землю красить сонце, а людину праця» (вихователь Дейнега І.О.), на якому вчилися розрізняти «працьовитість» і «ледачість»; закріплювали знання дітей про професії дорослих, про знаряддя праці, якими користуються люди різних професій.
Праця як цілеспрямована діяльність, що виконується відповідно до певних правил і завершується досягненням запланованої мети, уже в дошкільному віці є основним засобом виховання.
Трудове виховання дошкільників пробуджує інтерес до самостійності. Трудова діяльності та праця інших людей розвиває бажання виконувати певні трудові доручення, формує здатність оцінювати результат праці.
Але праця дітей дошкільного віку має свої особливості і відрізняється від праці дорослих. Під час розгляду першого питання учасникам було запропоновано вправу «Я думаю, що….». Мета: формувати в педагогічних працівників уявлення про особливості дитячої праці, її відмінності від праці дорослих. Вправа проводилася за типом «відкритого мікрофона». Кожен із учасників мав право на висловлення власної думки щодо особливостей дитячої праці.
Розглядаючи наступне питання слухачам пропонувалося «побудувати» ланцюжок професій за популярністю серед вихованців по мірі зростання значущості у вправі «Популярні – непопулярні». Також учасники побували членами експедиції, яка прямувала на невідомий острів, щоб збудувати на ньому цивілізацію. Учасники подорожували на повітряній кулі, яка поступово втрачала висоту. Для того, щоб врятувати життя більшості членів екіпажу, одного із пасажирів слід «викинути» за борт як баласт. Завдання «зайвого» пасажира довести, що його професія є важливою для виконання місії (вправа «Повітряна куля»).
Під час вправи «Рекламний проект» присутні користуючись запропонованим алгоритмом створення рекламного продукту, розділившись на підгрупи, виготовляли зовнішню рекламу професії.
21.04.2017 року відбулося останнє засідання РМО присвячене патріотичному вихованню дошкільнят.
Метою якого було підвищити рівень теоретичної підготовки педагогів щодо питань патріотичного виховання дошкільнят в умовах сьогодення; розширити та уточнити знання педагогів щодо принципів, методів, прийомів і форм роботи з дітьми та батьками з основних напрямків патріотичного виховання дітей дошкільного віку.
Були розглянуті такі питання:
1. Патріотичне виховання в умовах сьогодення.
2. Принципи, завдання, патріотичного виховання.
3. Інтегральний зміст патріотизму як моральної якості.
4. Система роботи з патріотичного виховання в ДНЗ.
5. Обмін думками: створення умов для патріотичного виховання дошкільнят в ДНЗ.
Розпочалося засідання практичним переглядом заходу в старшій групі присвяченого Великодньому святу (вихователь Крюкова О.О., музичний керівник Карпенко С.І.).
З досвіду розвитку суспільства відомо, що в унітарних державах, а саме такою, згідно з Конституцією, є Україна, однією з найпотужніших сил у її становленні є національна самосвідомість громадян. Національно свідомі люди є патріотами своєї Батьківщини, які цікавляться її сучасним та майбутнім, вони готові брати активну участь у її розбудові, поступаючись особистими інтересами.
Саме тому вони мають усе робити для того, щоб підвищувати рівень національної самосвідомості населення, найперше це стосується молодого покоління - майбутнього нашої держави. Вирішальну роль у цьому повинні відігравати дошкільні навчальні заклади як перша ланка в системі неперервної освіти в Україні. Розглядаючи теоретичні питання учасникам було запропоновано
вправу «Асоціативний ряд» метою якої було дати визначення терміну «патріотизм», розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки.
Учасникам пропонувалося дібрати асоціативний ряд до терміна «патріотизм». Завдання полягало у тому, щоб навпроти кожної літери записати ті слова, які асоціюються із поняттям «патріотизм». Змістовною була інтерактивна вправа «Мікрофон». Ведучий підходив до кожного бажаючого відповісти, починаючи речення: «Формуємо патріотизм у дітей через ставлення до …….», педагоги закінчували речення своїм визначенням.
Домашнім завданням до цієї зустрічі було підготуватися до ярмарки педагогічних ідей, на якій педагоги ділилися своїми знахідками, напрацюваннями з патріотичного виховання дошкільнят.
Національно-патріотична самосвідомість не виникає сама собою. її становлення відбувається в результаті накопичення досвіду емоційного сприйняття та осмислення певних особистісних явищ і залежить від засобів і методів виховання, від умов, у яких живе дитина.
Саме з дошкільного віку дитина має усвідомити своє "Я", своє коріння, культуру, з чого згодом проростає поняття "Ми", бажання жити в мирі та злагоді з собою та Всесвітом.
Присутні педагоги були активними учасниками зустрічей: брали участь в обговоренні проведеного заходів з дітьми, розглянутих питань, проявили творчість, активність під час виконання запропонованих завдань. Робота РМО була стабільна, учасники учасники обмінювалися досвідом роботи, поповнили свій багаж знань. Мета, яка ставилася при проведенні засідань РМО була досягнута в повному обсязі.